Середа, 21.11.2018, 12:47
Вітаю Вас Гість | RSS

Кривицька ЗОШ І-ІІІ ступенів

Форма входу
Категорії розділу

Каталог статей

Головна » Статті » Мої статті

Виховна година "Квіти", 8 клас

  Вступне слово вчителя:  З тих завдань, які ви готували на сьогодні, з оформлення нашого класу, малюнків, записаного на дошці ви вже знаєте, що ми сьогодні з вами будемо говорити про квіти.

 Адже квіти є найпрекраснішим витвором природи . Вони вражають нас найтоншими пахощами, милують найрізноманітнішими кольорами.  Вони, як і музика, створюють піднесений настрій, окрилюють.. Віддавна вони були для людини символом її почуттів, думок. Про них складали легенди, оповідання, їх оспівували у піснях і поемах.

    Сьогодні ми поговоримо про квіти і  представимо презентації підготовлені в номінаціях: ботаніка, література, музика, народознавство, мистецтво.

       Девізом нашої години спілкування будуть слова.

 

                        «Цінуймо квітку – Божий дар

                        Що пелюстками обіймає.

                        В ній вічний поклик і вогненний жар,

                        В ній частка сонця й райдуги розмай».

 

Адже, як свідчить легенда, квіти на землі з’явилися, коли веселка піднялася дуже близько до сонця і почала танути, ЇЇ кольорові краплі пролилися вниз. І скільки змішалося барвистих відтінків веселки, стільки втілилося їх у забарвлення рослин квітів. 

  

«Ботаніка»

    В цій номінації  учні розкажуть про різні квіти (мальви, жоржини, тюльпан, фіалку, ромашку, мак, чорнобривці, барвінок, гвоздику, красолю та інші). На дошці малюнки квітів, про які розповідають.

     Назвіть квіти, які починають цвісти самими першими?

    Які ви знаєте польові квіти? А лісові? Які квіти ростуть на ваших клумбах? Які з них є для вас найулюбленішими?

 

 


  Гра  «Кольори» . Назвати п’ять квіток заданого кольору (білий, жовтий, синій або голубий, червоний).

 Гра «Впізнай квітку».

1.      - Всюди шанують цю скромну квітку. В Англії  з нею пов’язане свято «весняної королеви», а в Німеччині день збору цих квітів минає у танцях та піснях, а в школі із святом останнього дзвоника. 

    -  Ця квітка є символом пам’яті та вірності.

    -  А загалом ця блакитна квітка розпускається для того, щоб засвідчити кохання і в руках закоханих вона промовляє: не забувай!

2.  Вона з тих рослин, про які  в народі кажуть «Де не посій,  там вродиться!».

 

  - В Західній Європі вона культивується як овоч. З ніжних весняних листочків цієї рослини готують салати. Там є багато вітамінів А,С.

  - Згодом замість квітів утворюються маленькі  «парашутики», що кружляють у повітрі.

 

3. В українському фольклорі розповідається, що ці квіточки, подібні до перлин, - не що інше, як застиглий сріблястий щасливий сміх лісової Мавки.

  - В одному з давньогрецьких міфів стверджується, що ці квіти виникли з краплини  поту богині мисливства Діани.

   - Назва цієї квітки в перекладі з латинського означає: «лілія, яка цвіте в долині у травні», вона занесена до Червоної книги.

 

4. Цю квітку у давнині вважали провісником весни, символом радісної життєвої сили, невмирущості, мужності.

  - Чи існує на світі яка інша рослина, котра була б так широко відома й користувалася такою славою, як невеличка, скромна, з твердим, немов у брусниці, листям, синя квіточка?

 

Хто вперше на землі своїх нащадків юних

 із квітами так влучно порівняв?

 Хто серед різнокольорових плям побачив те,

 чого не бачать інші люди?

Як погляд малюка з дитячої колиски,

 не затуманений людським гріхом –

отак і квіти на землі кругом

вдивляються в людей, довірливо і чисто.

Таке живе різномаїття пелюсткове,

і кожна - свій характер, лад і ряд.

Від пишності півоній і троянд -

до скромності конвалій, ніжних , загадкових.

У кожної людини в цьому світі .

 як оберіг від чар і злих недуг,

призначений в житті зелений друг

- своя подоба у строкатій книзі квітів.

Дитя народиться, щасливій  мамі квіти.

Вінок прощальний з квітами несуть

 коли проводять у останню путь...

Без квітів нам у цьому світі не прожити

 

                       «Народознавство»

 

                    Квіти-символи

     Барвінок до людської оселі, до городу тягнеть­ся. Взимку відвар барвінку п'ють од простуди, влітку барвінком прикрашають святковий хліб, хату, плетуть з нього весільні віночки. Цілий рік його шанують, бо вважають символом життя.

     Безсмертник дарує здоров'я роду людському, тому він і є символом безсмертя.

    Найпочесніше місце належить деревію. Ці дрібненькі білі квіточки здалеку нагадують вели­ку квітку, її називають в народі деревцем. Коли квіти перецвітають, вітер розносить насіння дале­ко-далеко. Та де б не проросла ця рослинка, вона завжди цвіте. Особливо багато деревію на тих по­лях, де бої проходили і полягли герої. Недарма він символізує нескореність.

Цвіт вишні та яблуні - символи материнської любові, ніжності, доброти.

    У народі кажуть, що Рута колись була дуже красивою дівчиною. Вона, як і ЇЇ сестри Мальва та Півонія, лікувала людей від сердечних хвороб. І прийшов якось до них лікуватися Зимовий Вітер. Дмухнув на сестер і перетворив їх на квіти. А лю­ди навесні висадили мальву - до вікна ближче, півонію - до води, руту - до сонця.

Так і ростуть сестри, своєю красою людей ми­лують і символізують віру, надію, любов.

       А любисток і васильки! Були колись птахами, що вчили людей любити одне одного та бути щи­рими у розмовах. А як померли, то проросли дво­ма пахучими рослинками - любистком та василь­ком. Люди люблять їх не лише за пахощі, а й за лікувальні властивості. Ними миють волосся, освіжають помешкання, купають у відварі ма­леньких дітей, бо знають, що ці квіти символізу­ють людську відданість.

        А чарівна ромашка? Яка це красуня! Несе во­на здоров'я людям і символізує доброту та ніжність.

          А вусатий хміль - символ гнучкості людської та розуму. Без нього не може бути справжнього свята квітів, квітів-символів, квітів-лікарів, квітів-оберегів, знахарів душі.


      Що каже квітів жмутик?

      Про що їх мова непроста?

      Верба – одвертість, айстра – смуток,

      Лілея біла – чистота.

      Конвалія – любов таємна,

      Мак – новий цвіт, що не згаса.

      Лавр – завжди успіх, слава певна,

      А мальва – холодність, краса.

      Дзвіночок польовий – то вдячність,

      То вічная любов свята.

      Нарцис – то горда необачність,

      Волошка – ніжність, простота.

      Прекрасна лілія – сміливість.

      Півонія – життя століть.

      Фіалочка – сором’язливість.

      Любов минуща – первоцвіт

 

 

 

 

Квіткова аптека

Ромашка

Відвар з квітів використовують при застудних захворюваннях, бронхіті, під час зубного болю, бо­лях у шлунку; полощуть горло при ангіні, купають немовлят, миють волосся; у косметиці ромашку ви­користовують для виробництва кремів, лосьйонів, шампунів.

Материнка

Застосовується при застудних захворюваннях, для лікування хвороб нирок, печінки; для миття го­лови, щоб краще росло волосся. Материнку вжива­ють у їжу. Кілька стебел кладуть у бочку з розсо­лом, коли солять огірки.

Конвалія

Ще стародавні люди знали про її чудодійні влас­тивості. Настоєм квітів конвалії лікують серце.

Конюшина червона

Найчастіше відвари із суцвіття застосовують при захворюваннях бронхів, легень; настойку суцвіть вживають при головних болях, опіках шкіри; свіжим соком рослини лікують алергічні ураження очей.

Барвінок

Настоєм барвінку лікують головний біль, гіпер­тонію, полощуть ротову порожнину під час зубного болю.

Волошка

Настоєм квітів лікують хвороби очей; чаєм ліку­ють хвороби нирок. Чай волошки має синій колір і солодкий смак.

Троянда

З пелюсток троянди готують варення, отримують дуже цінну трояндову олію, п'ють вітамінний чай. Троянду використовують у парфумерній промисло­вості для виготовлення духів і кремів.

Нагідка

Малесенька, рудесенька, як сонечко яснесенька. Латинська назва - календула. Мазі, зроблені з ка­лендули, загоюють рани, а настої лікують шлунок і печінку. У квітів календули великі цілющі власти­вості, а ще в них є ефірна олія. У пелюстках міститься барвник, який надає красивого кольору соусам, тісту,супам.

 

                             

 

                               «Мистецтво»

 

Квіти – постійні супутники  нашого життя. Вони на клумбах, у кімнаті, вони на вишиванках і картинах. Ними розмальовують печі та посуд. Дуже багато відомих  художників на своїх полотнах зображали квіти.   І саме рослинні та квіткові композиції стали основою картин відомої української художниці Катерини Білокур. Вона дуже любила природу свого рідного краю  :

« … як прийде весна та зазеленіють трави,

                                  а потім і квіти зацвітуть...

 Ой, Боже ж  мій, як глянеш кругом, то та гарна,

    а та ще краща, а та ще чудовіша.

 Та начебто аж схиляються до мене, та як не промовляють:

"Хто ж нас буде тоді малювати, як ти покинеш?”

 То я все на світі забуду та й знов малюю квіти....” 

Відомим висловом стали слова Катерини Білокур «Квіти, як і люди – живі, мають душу».

  Пропоную вам переглянути картини відомої художниці.

(переглянути презентацію з картинами К. Білокур)

Майже вся збірка творів Катерини Білокур експонується в музеї українського народного декоративного мистецтва 

«Література»


 

Українські квіти

Вийшли зрання на гуляння

Українські діти,

їх стрічали і вітали

Українські квіти.

Ось волошки, сонні трошки,

Синім шовком шиті,

Ясноокі, чисто вмиті,

Розбрелись по житі.

Ось рожева конюшина,

А на ній і комашина,

Що, недивлячись на ранок,

їсть солодке на сніданок.

А чиї ж то голосочки?

То видзвонюють дзвіночки.

То вони, як телефон,

Розганяють квітам сон;

«Дзень-дзень! День!

Вставайте, квіти:

Йдуть до нас веселі діти!»

Чути голосок ромена:

- Не торкайтеся до мене:

Я в недільному вбранні,

Всі пелюстки випрані!

На горбочку мак

В шапці, як козак.

Він яскравий, як вогонь,

А бундючний - Бог боронь!

Вміє задаватись так

Тільки ще будяк!

Там росте холодна м'ята

(Добре пахне, як пом'яти).

Там шовковая трава

Щось шепоче, як жива.

А з травички - ніжні личка:

То вже - «братик-і-сестричка»,

У тих самих кольорах,

Що на наших прапорах.

Розбрелись по полю діти -

Більші, менші і малі -

Молоді яскраві квіти

Української землі.

                          Ганна Черінь

 


 

Квіти України

А у нашому садочку

Квітнуть квіти в холодочку,

 Матінка їх доглядає,

Кожний вечір поливає.

Ось стоїть, мов на сторожі,

Соняшник стрункий та гожий,

 Рожа по драбині пнеться,

Біля неї бджілка в'ється.

Під віконцем пахне м'ята

Оксамитна, пелехата,

І барвінок невеличкий

 — На весілля для сестрички.

Незабудок два рядочки

Насторожили листочки,

А на кущику в куточку

Пахнуть китиці бузочку.

Хто лиш гляне, той зрадіє,

Сонечко скрізь віти гріє.

 Щастя в наш садочок лине,

Це ж бо квіти України!     

 І. Савицька

 

Ніна Воронюк - Ромашка-

 

На ромашці білій про любов питають:

Любить, чи не любить?

 Пелюстки зривають.

' Не скуби ромашку,

їй цвісти весною,

 Говори з красою вічно мовчазною.

В ромашковім полі жайвори співають,

І росу пахучу ночі сповивають.

Скроплена дощами, вимита водою,

Це світилка чиста в косах молодої.

Від весни до літа і в порі осінній

Нею пахне купіль, нею пахне сіно.

 І в морози зимні пелюстки ті самі

Змалював Художник у віконній рамі.

Бог її плекає і вітри голублять,

Як її полюбиш, то й тебе полюблять.

Не скубіть ромашку, не топчіть ногами,

Це любові квітка у зеленім храмі.


 

«Музика»

 

Вчитель. Діти, а які ви знаєте пісні про квіти?

(відповіді учнів)

 

Я пропоную вам прослухати віночок  українських пісень про квіти.

( звучать пісні «Мальви»,

 «Червона рута»,  Софія Ротару,

 «Матіола» Олена Мозгова,

«Чорнобривці», Таїсія Повалій)

 

Вчитель. Як підсумок нашої години спілкування я хочу прочитати вам вірш  Василя Симоненка «Квіти»

 

Слів на описи не трачу, словом не передаси

їх земної, безсловесної, дивовижної краси.

Люди дивляться, п'яніють, в них кохаються віки,

Нареченим їх дарують, заплітають у вінки.

Ними кожен своє щастя, свою радість назива —

Квіти часто нам говорять втричі більше, ніж слова.

Скільки ми їм довіряли мрій, недоспаних ночей?

Але є ще кращі квіти, невидимі для очей.

Не цвітуть вони на клумбах і на тихих озерцях,

А цвітуть вони у грудях, у людських цвітуть серцях.

В щирім серці, чесних грудях — вірю, знаю — квіти є!

Щастя їх коріння поїть, радість барв їм додає.

В них красується, міцніє мрій дитинна чистота.

Золотими пелюстками в них кохання розцвіта.

Щоб вони не помарніли в думах чистих і ясних,

Завжди ніжністю й любов'ю поливайте, люди, їх.

 

Учитель. Мені б дуже хотілося, щоб у ваших серцях теж цвіли прекрасні, дивовижні квіти.

    Як бачите квіти в нашому житті мають не тільки величезне естетичне значення, а й практичне застосування. Ці тендітні витвори природи не тільки поліпшують наш настрій, допомагають висловити найрізноманітніші почуття, а й розвивають наш смак, прикрашають житло, лікують.


Категорія: Мої статті | Додав: Iruna (23.01.2014)
Переглядів: 3109 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Copyright MyCorp © 2018
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz